Конструктивні зміни у господарському процесі

Конструктивні зміни у господарському процесі

Ще 23 березня 2017 року проект фактично нового Господарського процесуального кодексу було зареєстровано в Верховній Раді України. 30 жовтня 2017 року за результатами розгляду у першому та другому читаннях Закон про внесення змін, в тому числі, і до Господарського процесуального кодексу України, прийнято та підписано Головою ВР України, а також надіслано на підпис Президента України.

Що ж передбачає новий кодекс та які зміни несе для господарського процесу? Відразу можна зазначити, що суттєві. Зокрема, окрім звичного позовного провадження у кодексі закладено і два інших – наказне та спрощене.

В даній статті зупинимося на одному з них - наказному провадженні. 

Так, розділ ІІ запропонованого ГПК України передбачає, що юридична або фізична особа-підприємець, якій належить право грошової вимоги про стягнення заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, має право звернутися до господарського суду в наказному або спрощеному провадженнях на свій вибір.

Відповідна заява повинна подаватися до місцевого господарського суду із дотриманням правил підсудності, передбачених положеннями ГПК України для позовного провадження.

Статтею 151 ГПК України у наявні редакції чітко передбачені вимоги, яким повинна відповідати така заява. У ній повинно бути вказано найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Окрім того, до заяви повинен бути доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі; документ, що підтверджує повноваження представника - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості , а також інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

За результатами розгляду такої заяви суд, без проведення судового засідання та повідомлення заявника і боржника, протягом п'яти днів з дня надходження заяви, або видає судовий наказ, який підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

При цьому, виданий судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте, може бути скасований в порядку, передбаченому у тому ж розділі кодексу, на підставі відповідної заяви боржника.

З наведеного, вказаний вид провадження, вважаємо, значно оптимізує здійснення судочинства та покликаний якомога швидше задовольнити грошові вимоги кредитора без зайвої „паперової тяганини”.