Зміна податкової адреси як обов’язкова умова перерахування коштів юридичній особі з тимчасово окупованої території: позиція КГС ВС

15 жовтня 2026 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову у справі № 910/3831/22, у якій сформулював правову позицію щодо застосування обмежень, передбачених статтею 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», під час перерахування коштів на користь юридичної особи, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія. 

Обставини справи

АТ «Укртрансгаз» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ «Луганськгаз Збут». Після ухвалення судового рішення на користь позивача було відкрито виконавчі провадження, у межах яких приватний виконавець стягнув із боржника грошові кошти. Водночас місцезнаходженням стягувача - ТОВ «Луганськгаз Збут» - було місто Сєвєродонецьк Луганської області, що належить до тимчасово окупованої території. Податкову адресу товариства на підконтрольну Україні територію змінено не було. Боржник оскаржив дії приватного виконавця, посилаючись на законодавчі обмеження щодо здійснення господарської діяльності та перерахування коштів на користь юридичних осіб, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність застосування до спірних правовідносин обмежень, установлених статтею 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Насамперед Суд звернув увагу на те, що передбачені цією статтею обмеження спрямовані на захист національних інтересів і безпеки держави, зокрема недопущення фінансування держави-агресора та діяльності, пов’язаної з колабораціонізмом.

Оцінюючи доводи щодо застосування статті 13 Закону до спірних правовідносин, Верховний Суд урахував, що раніше у цій же справі, постановою від 27 лютого 2026 року, уже висловлювався щодо поширення відповідних обмежень на території, окуповані після 24 лютого 2022 року. Суд зазначив, що застосування таких обмежень не залежить виключно від наявності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо визначення конкретної території тимчасово окупованою, якщо факт її окупації є загальновідомим.

Вирішуючи питання про можливість перерахування стягнутих коштів на користь юридичної особи, зареєстрованої на тимчасово окупованій території, Верховний Суд виходив зі змісту частин другої та шостої статті 13 зазначеного Закону. Суд наголосив, що здійснення господарської діяльності юридичною особою, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія, допускається лише після зміни її податкової адреси на іншу територію України. Водночас законодавством установлено заборону на переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України.

За висновком Суду, перерахування коштів на рахунок такої юридичної особи є господарською операцією, а тому має здійснюватися з дотриманням установлених законом обмежень. Отже, зміна та належна реєстрація податкової адреси юридичної особи на території України, підконтрольній державній владі, є обов’язковою передумовою для отримання нею коштів у межах виконання судового рішення.

Окремо Верховний Суд підкреслив, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості не усуває встановлених законом обмежень. Судове рішення не може використовуватися як спосіб обходу законодавчих заборон або як підстава для здійснення господарських операцій, які прямо обмежені законом.

З огляду на те, що ТОВ «Луганськгаз Збут» не змінило та не зареєструвало свою податкову адресу на підконтрольній Україні території, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для перерахування на його рахунок коштів, стягнутих у межах виконавчих проваджень.

Водночас Суд зазначив, що після належної зміни та реєстрації податкової адреси на підконтрольній Україні території товариство матиме право звернутися до державного або приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, Верховний Суд виходив із того, що обов’язковою умовою перерахування коштів на користь юридичної особи, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія, є попередня зміна та реєстрація її податкової адреси на підконтрольній Україні території.

За результатами розгляду справи, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив касаційну скаргу ТОВ «Луганськгаз Збут» без задоволення. Водночас Суд змінив рішення судів попередніх інстанцій у частині визначення суми коштів, які приватний виконавець зобов’язаний повернути АТ «Укртрансгаз». В іншій частині судові рішення залишено без змін. 

Детальніше ознайомитися з Постановою КГС ВС від 15 жовтня 2026 року у справі № 910/3831/22 можна за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/140611436.

З цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду за посиланням: https://lpd.court.gov.ua. 

Прес-секретар Господарського суду Хмельницької області